[i](Присвячується вірній шанувальниці)
[/i]
В Тобі якась сховалась таємниця,
Ти неповторна, як і кожна жінка.
Душі Твоєї незачинена світлиця,
Але здається, що на серці гірко.
Тебе не бачу, але відчуваю –
Ще не готова Ти себе розкрити.
Твої поезії з цікавістю читаю –
Як можу, намагаюсь зрозуміти.
Вважаю я, що Ти хороша мати,
Своє дитя Ти любиш над усе.
Тебе за це лиш варто поважати –
Хай материнство щастя принесе.
Можливо, Ти себе і не впізнаєш,
Проігноруєш, схожість не знайдеш.
На цю присвяту, певно, не чекаєш,
Здивуєшся, коли на сайт зайдеш.
Душі лиш подихи старався передати,
Відкрив для цього розуму я клітку.
Дозволь, прошу, Тобі подарувати
Цю скромну і просту присвяту-квітку…
© S.Nemo
15.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651851
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.03.2016
автор: Finist