Дивлюся я перед собою,
Все розпливається мені.
Не знаю я таки покою,
Весь світ мені у далині.
І світ увесь таки без меж.
Не має меж у цьому світі,
Куди не глянь і щось нове,
Навколо все в новому цвіті.
І кожен день нові вже діти,
І кожен рік - то дивина,
Ти маєш так багато вміти,
А як не вміти - то біда.
Куди ми котимось наосліп?
Куди іде прогрес і час,
Мабуть, занадто ми дорослі,
Ніхто вже не спитає нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651760
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2016
автор: Ashley Taylor