[b]Тікай з моєї голови... [/b]Вже остогидло
[b]І[/b]ти між ранків сірих в пошуках тебе,
[b]К[/b]оли саму запестили не тіні,
[b]А[/b] згадки, згадки, згадки... "Адюльтер
[b]Й[/b]ому не личить," - леді із косою,
[b]З[/b]авмерла, даючи останній шанс
[b]М[/b]оєму небу посміятись наді мною,
[b]О[/b]зимого підкинувши дощу. Романс
[b]Є[/b]сеніна луна їдеями безглуздя...
[b]Ї[/b]дкий туман змією поміж трав
[b]Г[/b]орілих, спраглих в'ється до покуття
[b]О[/b]бабіч пожовтілих від безрушшя справ...
"[b]Л[/b]иши мені хоча б одну надію", -
[b]О[/b]бвітрена безвихіддю мине
[b]В[/b] очах тепер неактуальна мрія:
л[b]И[/b]шень не думати, не бачити, не...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2016
автор: Червоний Мак