Тебе що, гризуть черви і пранці,
Що, ти похожий на іностранця?
Росію й Путіна чомусь цінуєш,
Його кирзове взуття цілуєш
У вигляді хижих терористів,
Що Україну руйнують із користі
Кремлівського пихатого ката...
Тож досить язиком-хвостом махати
І... Свої ж нерви руйнувати!
А наші - боляче зачіпати, атакувати...
Я суперечити не буду марно,
Та напишу вірших майже геніальний
Про парадокс оцей скандальний:
Ти маєш гроші і квартиру в Україні,
Але чомусь очікуєш її загину...
Дивись, бо Путін і тобі скарлючить спину.
І в рабство до ідеї поведе,
Свободу язиком розмахувати - контролем забере:
Невже ж оце ти і забув,
Яким при Брежнєві сіреньким був!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651603
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.03.2016
автор: Парадокс