Темрява відступить незворотньо,
Свічку запалити зможе кожен,
І побачить - відійшла самотність,
Скільки нас? уже багато, схоже.
Відступає ніч, приходить ранок,
Із весною повертає пісню,
Випускає із жорстоких рамок,
У яких завжди занадто тісно.
Птахом відлетить у чисте небо,
Лід, що зиму все тягнув додолу,
І наповнить землю світлий щебет,
Щоб журба не зводила ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651511
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.03.2016
автор: Траяна