Надходить час - і таємничий вечір
В широкополому сомбреро із лози
Захоплено цілує Смерть у плечі,
Дарує їй намисто із сльози.
Ідальго йде із донною своєю
Курити запашний, терпкий тютюн.
Біліє на плащі юна камея,
Нахаба-вітер крутиться в'юном.
У мареві п'янющого світила
Чоловіки неспішно курять мак.
І Смерть носовичка на брук зронила,
Немов комусь давала знак.
А ритми танучого в спеці танго
Пливуть по венам. як вино з чорниці,
Як перестиглий плід солодкий манго
Сидять на гілках сонні птиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651407
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2016
автор: Олександра Василенко