Пробач мені, як щось не так зробив,
Можливо я і сам про це не знаю…
Мовчала Ти, а я все говорив –
Тебе образив, я це відчуваю…
Я відчуваю, лиш не розумію,
Як можна довго так у серці гнів тримати.
До Тебе я наблизитись не смію –
А Ти продовжуєш мене ігнорувати…
Пробач мене в цю Прощену неділю!
(Наважився нарешті я сказати)
І досі в серці бережу надію,
Що зможу я для Тебе милим стати…
Пробач, якщо Тебе розчарував…
Можливо Ти даремно ревнувала,
Коли про іншу мимоволі я згадав –
До Тебе шлях вона мені вказала…
Вона була захопленням моїм,
Чий світлий образ щиро покохав.
А стала попередником Твоїм –
Свою я долю лиш тепер пізнав…
© S.Nemo
13.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2016
автор: Finist