Прошу прощення я у всіх,
кого образив ненавмисно.
бо знаю – то великий гріх
і це роблю я безкорисно.
Прошу пробачення у тих,
кого я скривдив випадково.
Хай не покажеться для них
нещирим жодне моє слово.
Я вибачаюсь і прошу –
забудь, що в серці накипіло.
Як не стараюсь, та грішу…
й лиш марно витрачаю сили.
Бо він, Всевишній, бачить все –
образи, підлості й за рогом…
А кожен хрест свій донесе
у місце, визначено Богом.
По-братськи хочеться обняти,
по кому досі ще скучаю,
і щиро, від душі сказати –
простіть мене і я прощаю!
13.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651195
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2016
автор: Олександр Мачула