А кохання просто так не пропадає...
Воно місце в Всесвіті, напевно, має,
Дар Господній щезнути не може...
Тож нащо болить душа так, Боже ?!
Знову зіркою новою загориться ,
Як душа моя дочиста спопелиться,-
Замилуються зорею знов кохані ,
Від кохання і від щастя п"яні...
Не пускайте з рук цю дивну ношу,
Що її у жертву я приношу...
Прошу прощння в соєї я любові,
Хоч із зрадою не була я у змові...
Тож світи, моя зорЕ,високо
Хай тобі не буде зимно - одиноко,
Хай милуються закохані тобою,
Як колись коханий любувався мною
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова