Мій другий фетиш - це запах жінки,
Що зковує кожну із тисячі м'язів.
Благаю ще один подих для перевірки.
Браво. Три секунди і я твій в'язень.
Не врятує мене жоден із адвокатів,
Та і я згоден довічно бути в цьому полоні
З квіткового меду. Полоні твоїх ароматів.
Це найприємніше позбавлення волі.
Вдягай на мене залізнії пута.
Дурмань!
П'яни!
Збивай із ніг!
Хай мине вічність і я отримаю спокуту.
Дозволь ступити до тебе на поріг
Моя неволя - той самий запах жінки,
Що грішника здіймає в небеса.
В тобі ще стільки схованих відтінків,
Єднаймо ж наші полюса.
https://vk.com/sb_poetry
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2016
автор: Станіслав Безмежний