Хто образив тебе, кохана,
Що цілунком щемить сльоза?
Диким поглядом спозарана
Розіб'ється об скелю гроза.
Хто образив тебе, любове?
Розкажи і серденько спочине,
Віддаю тобі щастя квіткове,
В нім кохання моє прилине.
Хто образив тебе, моя доле?
Не ховай у земну глибину,
Твоє тіло зігрію я кволе,
І остуджу вітрами млину.
Та образа, то ще не горе:
Кожен день, кожна мить- сонце,
Твої очі- моє синє море,
Місяць ясний в моїм віконці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2016
автор: Леся Утриско