Сплять сни і сни про себе бачать.
Та сни прокинуться у нас,
У вороново-чорно-грачих
Примарах,що несе пітьма.
Сон розуму дива являє,
Чудовиськ інфернальних мрій,
Душа їх бачить дозволяє
У непроглядній тьми імлі.
Сплять сни...Прокинуться злякавшись
Себе в дрімучих своїх снах...
Світанок знище мару вражу,
Як ляже світла борозна.
12.3.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2016
автор: Юрко Коваль-Самбірський