Слова, музика, аранж.,запис, виконання - Микола Шевченко
Навчитися...
1) Навчають нас як жити
Оті, хто сам не вмів.
А той, хто не любив
стосункам нас навчає.
І хочеться спитати:
хто ж йому наснив?
Що він себе вже гуру величає!
І кожен свею правдою
і падає й встає.
Синці і м`язи і своя дорога.
Ділитись, як прохають
можна лише тим, що в тебе є.
І без чобіт не буде
чоботяр від Бога!
ПРИСПІВ:
Зустрінеш негатив -
то не чіпай його.
Мов квіти настрій принеси додому.
Бо легше намагатися
навчити будь-кого,
аніж навчитися самому...
2)Кліше, думки з шаблонами
- то розуму тюрма.
З якої він втекти
урешті-решт повинен.
А той, хто втік -
і сам уже
налигача трима.
Від знань на наші голови і спини!
Отак воно й працює,
хотів би ти, чи ні.
Бо ми - частинки цілого одного.
Знання чужі - немов перлини,
та миліш мені,
свої синці і м`язи і своя дорога...
12 березня 2016р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650894
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 12.03.2016
автор: Микола Шевченко