Пишний віночок з ранньої кульбаби
Дівча плело вклиняючи думки.
І квіточки, немов безцінні скарби
Торкалась медом кожної руки.
Біленькі хмари закривали сонце,
Що так сліпило дівчину в вінку.
Немов вони служили охоронцем,
На юному дівочому віку.
А кожна квітка у віночку - згадка,
Як кожен крок ще юного життя.
Бо і сама вона була загадка,
А у вінок вплелися почуття.
Я задививсь на неї й на віночок,
Що, як корону одягло дівча,
Жовті кульбабки йшли самі в таночок,
А я дививсь, неначе їх вивчав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2016
автор: Віталій Назарук