СТЕЖКИ НЕБИТІ

Стежки  небиті  ведуть  угору,
Де  даль  казкова,  де  спить  зоря.
Вітер  в  обличчя,  в  ранкову  пору,
На  вухо  стиха  щось  промовля.

Приспів:
В  понад  краєм  шумлять  тополі,
Хліба  зелені  спішать  у  ріст.
Ідуть  по  шляху  обнявшись  долі,
Де  їх  чекає  життєвий  міст.

За  мостом  долі  жде  таємниця,
На  тому  боці  цвіте  весна.
І  обом  долям  кохання  сниться,
Серця  п’яніють  мов  від  вина.

Приспів.

Весну  квітучу  зустріли  долі,
У  синім  небі  шумлять  клини.
Маленькі  хвилі  по  житнім  полі,
Збивають  роси  із  тишини.

Приспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650891
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2016
автор: Віталій Назарук