...Хіба можна книгу не читати ?
Не торкатись білих сторінок ?
В світ казковий, дивний поринати,
В світ пригод, ілюзій і думок.
Пам»ятаю, у дитинстві, з братом
Дивимося татові книжки.
Хоч не вміємо ми ще читати,
Та гортаєм книги сторінки.
Потім школа, книга ніби мати,
Нас навчала і кохать, і жить.
Ну скажіть, як можна не читати ?
Як же можна книгу не любить ?
В нашім домі – книги завжди в моді.
На столі, полицях і в душі.
Кожний день я донечці читала
Оповідки, казочки й вірші.
І уже коли всі в хаті спали,
Я сідала тихо під вікном.
Кутаючись теплим одіялом,
Грілась книги сонячним теплом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650884
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2016
автор: Валентина Антоненко