Діти, мої пташенята,
Як вам там живеться ?
Без мами і тата...
Хто з вами ведеться ?
Не голодні б мали бути,
Зібрані, чистенькі...
Думка не дає заснути-
Ростете без неньки...
Знаю, що потрібна дуже,
Знаю, що бракує...
Мамі діти не байдужі,-
Безвихідь не чує...
І не чує, і не знає,
Що саменькі діти,
Сльози з щічок обтирає...
З чого ж тут радіти ?
Діти мої, солоденькі,
Ви - дорослі , майже...
Дай же , Боже, дорогенький,
Терпіння... ох , дай же...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650848
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова