Ще вчора осінь зустрічала,
Сьогодні вже буя весна,
А я так зимоньку чекала -
Та снігом швидко відмела.
Мабуть вже завтра літо буде,
А там - і в осені сади.
Отак летять немов хвилини
Життя крилатії роки.
Їх втримати не намагайся
Бо непокірна кожна мить.
Твори добро, мистедством "бався",
І може час тебе лиши́ть.
Лиши́ть у серці тобі вірнім,
Лиши́ть в очах, що запалив,
В і теплім слові не манірним
Тебе залишить для віків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650847
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2016
автор: Світлана Віхола