В своїх мріях я літала
В жменьку зорі я збирала
Назбирала повний збанок
Оглянулась — вже й світанок.
Я побачила як зорі, покотилися додолу,
Як одна хитра зірниця
Підморгнула—як дівиця
Як вона мене гукала
За собою кудись звала.
В світ незнанний і глибокий,
Де панують мир і спокій,
Де немає місць печалі
Відлітає смуток далі.
Де танок гуляють зорі
У небеснім хороводі
І несуть росу в подолі.
Взявшись дружно всі за руки
Не згадаєш вже про смуток,
Все забудеш в вихрі тім
Хороводі запальнім.
Тільки тихо я стояла
Руку зірці не подала
Танці мовчки споглядала
Не ввійшла у їх танок
Не сплелась у їх вінок.
Миготливий, осяйний
Запальний, як буревій.
Місяць у росі купався,
До бешкетниць не втручався
Хай собі гуляють вдосталь
Поки вистелив він постіль
Із туману і роси,
Із джерельної краси,
Воду вусами черпав
Айстри—маки поливав.
Щоб купались у росі,
Розквітали у красі.
Квіти-трави запашні.
Посвітлів окрайчик неба.
Поливати вже не треба.
Зорі у танку втомились,
Туфлі золоті згубились.
Місяць вуса підібра
Смачно й щиро позіхав,
Золотий кафтан стелив
І за обрієм спочив…
Озирнулась я довкола,
Вже не кличуть мене зорі,
Ожива все навкруги,
Вже проснулись береги,
Вітер лагідно подув
В поле чистеє гайнув.
Ген за край у далечінь.
...І почався День Новий!
Ти його прийми, не стій!
І візьми цей кошик мрій.
З першим променем іскристим
День новий, хай буде чистим!
Чи ми за Бога вже згадали?
Чи ми за Бога вже згадали?
У прозі й піснях прославляли,
Про мир і спокій запитали.
Чому війна в нас топче землю?
З сусідами звідки проблеми?
Життя важке, малі зарплати.
Пішов війною брат на брата.
Чому так важко жити стало?
Щодень у Бога ми питали.
Ми ж молимося день і ніч,
Вклоняємось Йому до ніг.
Освячуємо прапори
Та просим милості згори…,
І військо ревно освятили,
Все ніби правильно зробили.
І танки, й пушки, й автомати,
Щоб влучно у братів стріляти,
І гаубиці, й стальні птиці
Є ще в відрі свята водиця.
Щоб не прийшла чужа ордиця.
Чому ж ти, Господи, не чуєш?
Нам мир і спокій не даруєш?
Та промовля Господь до нас.
Вогонь любові в Нім не згас.
Він дарував нам «Слово Боже»
Знайдіть в Нім шлях до перемоги.
Святих пророків посилав
Нам шлях до правди показав,
Про Новий світ, про мир, про волю,
У своїй книзі описав.
Читай людино, виправляйся
Про Новий світ у ній дізнайся
Іди вузьким отим шляхом
Де йшли святі отці-пророки,
Та вивчи добре їх уроки,
Там Божий мир і правду, й спокій,
В святій науці ти знайдеш
Там Божу волю осягнеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650792
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2016
автор: Юлія Іванівна