[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xZX4jdzu3YQ
[/youtube]
Розлогий степ, трава по пояс.
І де-не-де мачок цвіте.
Десь поряд чуть зозулі голос.
Весна всміхаєтьтся, іде.
Знов накрапає сивий дощик,
Фарбує листя в діамант.
А до душі приємний дотик,
Усмішки ніжної гарант.
Я не питатиму в зозулі,
Чи долю щедру маю я,
Бо знаю все я про минуле,
А те, що буде, то брехня.
Бо я біжу назустріч сонцю,
Вдихаю пахощі трави.
І бачу вже на горизонті
Заграви давньої мети:
Любов, що має запах квітів,
Ввібрала крапельки роси,
(Вона для серця краще ліків).
Неси мене у світ краси!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2016
автор: Н-А-Д-І-Я