Сам собі – пересторога,
Сам з собою наодинці,
Бо ординцю – всі чужинці.
Бо своїх немає в нього.
Одинак в людському роді,
Стережеться маму й тата,
Бо й до них довіру втратив,
Про дітей казати годі.
Перелякані батири
Мають мати спільну справу.
Під подушкою сокира
Уві сні на вухо давить.
Доля блудного собаки,
Що з такими ж ходить разом.
Тільки-но охлянуть м’язи,
Загризуть свої ж друзяки.
Чи подохне десь. Від сказу.
……………………………………………..
http://eukraina.com/news/rossija_carstvo_lzhi_francuzskij_istorik_zhjul_mishle_1798_1874/2016-03-09-23287
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650412
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2016
автор: kanan