Зачинити двері, заховати серце
У мовчанні, серед пустоти,
Аби ніхто не зміг убити і роздерти
Як крук напавший з висоти.
Душу обгорнути маскою байдужиш
Одягнувшись у цинічність,
Аби любов гаряча не спікала дуже
Прирікаючи на вічність.
І сльози заховати там посеред сміху,
Щоб не розкрити таємниці.
І наче тінь брести, страхам на втіху,
Напившись мертвої водиці.
За крок від мрії утекти, аби не боліло,
Чи доторкнутися до сонця?
Так лячно гріти, коли вже раз горіла
Так боязко летіти, коли ламали крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2016
автор: Оксана Бугрим