[b][i]Тож знову над містом зажурено небо схилилося,
І сонце весняне знов чорну наділо вуаль...
І знов - "Плине кача", і "СОТНЯ" із неба дивилася,
І плакала гірко з молитвою в душах печаль.
Нестало героя...,вже восьмого , тут на Збаражчині,
Квітками , сльозами дорогу встелили йому...
Та дзвоном церковним лунають надії не втрачені.
І болем у серці оці запитання: - Чому...?
І за що ? Скільки треба смертей , вдів , сиріт і нещастя ?
І сліз материнських...? Йдуть їхні найкращі сини...
Коли прийде мир в Україну й омріяне щастя ?
Нехай буде , ГОСПОДИ ,так , щоб цієї весни .
Слава , слава героям ! Ще досі над містом літають
І в серцях небайдужих тяжким болем слова...
Плачучи визнаємо - герої також помирають .
Світла пам'ять про них невмираюча , вічно жива.[/i][/b]
[i]Світлій пам'яті Юрія Горайського!(07.03.2016 р.)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650344
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.03.2016
автор: Nino27