Сьогодні твій янгол прилітав,
Ми сиділи на кухні пили молоко,
Мені про тебе розповідав,
Що ти самотня давно.
Говориш про совість, душі тепло,
Що ти дуже хочеш кохання не земного,
І щось до тебе мене несло
Подумки крізь кілометри живого.
Ми сиділи на кухні пили молоко
Твій янгол на тебе дуже схожий,
І я в неї запитав:
«Чи могли б зустрітися і може…»
Далі згубив декілька слів,
Але в очах янголу зрозуміло,
І сміло: «Зустрітись хотів.»
І янгол і слово в вікно полетіло.
21.07.07.
Спливали місяці і дні
Рік пролетів мов хвиля
Телефонний дзвінок пробудив
Всі мої втрачені сили…
«Привіт! Я сьогодні прийду,
Є розмова на декілька сторінок
Чекай…
Не сумуй…»
Обірвався зв'язок…
Прийшла… на вулиці дощ…
Крила на мокли… мовчала…
«В тебе випити є щось???
Краще горілки…» Спитала…
Знову на кухні сиділи й пили
Як колись того року
Тільки вже не молоко
Як мовила вона:
«Хмелію від потойбічного соку»
…………………
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2016
автор: Tit Yuriy