Волошки сині заплету у коси,
Тобі моя кохана на зорі.
І поведу туди де срібні роси,
Блищать у ще не скошеній траві.
Дрібні росинки я зберу в корали,
Сплету вінок з ромашок польових.
В моєму серці пломенять стожари,
Летить луною в далечінь твій сміх.
Гойдає вітер колоски пшениці,
Щебечуть птахи дзвінко в небесах.
Духм'яний запах з присмаком кориці
Навколо нас чаруюча краса...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)