Дівчина дожидала свій рейс у великому аеропорту. Її рейс затримувався і їй доведеться чекати декілька годин. Вона купила книжку, пакунок печива і сіла у крісло. Поруч з нею було пусте крісло, на якому лежав пакунок з печивом, а на другому кріслі сидів чоловік, який читав журнал.
Дівчина узяла печиво, чоловік узяв теж! Її це роззлючило, але вона нічого не сказала і продовжувала читати. Кожного разу, коли вона брала печиво, чоловік теж брав печиво. Вона була дуже сердита на нього, але не хотіла починати сварку у багатолюдному аеропорту.
Коли залишилося одне печиво, вона подумала: "Цікаво подивитися, що зробить цей неук?" Наче прочитав її думку, чоловік узяв печиво, переломив його і одну половинку протягнув їй, не піднімая очей.
Далі це нахабство терпіти неможливо! Вона встала, зібрала речі і пішла...
Пізніше, коли вона сіла у літак, відкрила свою сумку, щоб дістати хустинку, то побачила там пакунок з печивом і згадала, як купила його і зразу поклала у сумку. Той чоловік, якого вона вважала неуком, ділився з нею своїм печивом, не виказуючи і краплі гніву, просто від чистого серця. Їй було дуже соромно, але виправити цей вчинок вона вже не мала змоги...
Перш ніж гніватися, подумайте, а може винні саме ви...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2016
автор: Валентина Володина