Провінціалка. .

Не  там  я  народилась  не  для  тебе..  
Не  ти  до  мене  перший  загравав  
Не  я  тобі  схиляла  в  ноги  небо  
Не  ти  мені  у  очі  заглядав..  

Смеркалося,  у  вербах  я  блукала  
У  вухах  дзвінко  тьохкав  соловей  
Між  вітами  у  пісні  тій  шукала  
Коханого,  коханий,  де  ти,  ей!  

Не  там  я  народилась  в  ріднім  краї  
Не  ти  до  мене  стежку  прокладав  
Не  я  тобі  вбивала  в  руки  сваї  
І  не  мої  ти  губи    цілував  

Світалося,  і  сонце  м'яч  котило  
Колінцями  збивало  кришталі  
З  листя  мого  верби  і  серце  тліло  
І  сльози  запікали  мов  джмелі  

Не  там  я  народилася  для  тебе?  
Усі  мої  дороги  спориші  
Після  дощу  так  грузко    
Коле  в  ребра  від  вітру  
Верби  стогнуть  від  душі  
Колишеться  й  осока  і  татарка  
Гніздяться  знов  вернули  в  комиші  

Не  там  я  народилась  білий  лебідь  
Не  через  тебе  плачу  уночі..

 


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2016
автор: ЇЇ ТІНЬ