боже як важко

Боже,  як  важко  сприймати  реалії-цілий  час  метушня  та  баталії,  всюди  гразь  і  погане  болото,  немов  спалені  людьвіга  ноти,  немов  плюнуто  у  лице  мони  лізи,  запаковані  грубі  валізи-ті  що  є  зазвичай  наші  душі,  але  це  під  питанням  альтруші.
І  немає  щось  суті  писати,  бо  не  спалиш  ти  мокрої  вати,  бо  не  глянеш  в  душу  ,у  вічі.  Вже  заповнені  всі  їхні  ніші.  Тільки  горем  ,  поганню  і  латами  -  не  дустать  до  серця  і  стратами.  Все  людське  що  добро  вже  зігнило-залишив  по  собі  тільки  мило,  і  не  треба  ніякої  ласки.Все  пропало  -  більш  ніхто  не  вернеться  до  казки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2016
автор: leolapis