Розбудила серденько весна,
Душу мою знову розтривожила,
Нині я весела, не сумна,
Казкою цією заворожена.
Скільки весен було у житті,
Різні, а таки неперевершені,
Бо усі мої шляхи-путі
Мірялись замріяними веснами.
Де іще красу таку знайду,
Як весняна ця, зеленоруниста?
Хоч уже до осені іду,
Почуття ж квітують, наче в юності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649973
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський