Сталь!
Яке коротке слово,
всьго лиш п'ять літер.
Воно відображає сутність льоду.
Воно відображає сутність криці,
сутність каміння,
твердість, холодність і гострість.
Я кажу сталь -
І по нервах проходить, мов лезо,
Змії поцілунок
І жало бджоли
Ще й електрика спеки.
Струни - це сталь,
Це напруги хвилюючий голос,
Це відношення вітру і світла,
шибки і дроту.
Гине кришталь.
Зруйнував потойбічність медалі
корозії морок.
Останню платівку
розбий у вівторок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64984
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2008
автор: W.R.