Розцвів бузок у ботанічному саду,
І місто скинуло давно зимову шкіру.
Я тут навчаюся, я зараз тут живу,
Я тут отримую знання і віру
У те, що змінимо на краще ми життя,
І гордий статус європейської столиці
Підтвердить Київ наш квітучим майбуттям,
А не брошурою з книжкової полиці.
Андрїївським узвозом ідучи,
Я відчуваю дух Середньовіччя.
Історії відбитки несучи,
Нам Кия місто дивиться в обличчя.
Прадавнє й юне, світле, золоте,
Оспіване великими митцями,
Воно живе, вирує і росте,
І змінюється в часі разом з нами.
На гірці Володимирській стою.
Святковий вечір, Київ - надзвичайний.
І я відчув, що дійсно я люблю
Мою столицю в сонячному сяйві.
(вірш, що переміг квітні 2002 на конкурсі "Як тебе не любити, Київе мій")
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64981
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2008
автор: W.R.