між нами ці струми щоденні,
всепроникаюча електрика,
енергії сплелися з венами
в поезій досконалій метриці
тіні грають на сцені місячній
кожну ніч, та сюжет неповторений,
так і ми завше трішки інші,
хоч Любов'ю все тою ж ціловані
знов і знов повертає темрява,
неодмінно вона терновая,
їй даремно шукаємо ймення ми
між живими і мертвими мовами
вона ватрами пахне й горами,
золотою,як мед, живицею,
міццю каменів заговорених
і гуцульським вином чорничним
сходить з верхів поблискавичених,
залоскочує первоцвітами,
казка з дійсністю закосичені,
струни зоряні аж бринітимуть
та найкраща вона несловлена,
зачарована мохом-тишею,
коли подихи лиш шовкові,
ніжно трави сердець колишуть
7.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2016
автор: Віталій Стецула