[color="#ff5900"][b]Вже й Масляна в домівку завітала.
Господаркою заглядає скрізь:
[b]Чи не сховав, бува, хтось кусень сала,
Щоб скубати його тихенько в піст.
Розвеселити треба їй усіх похмурих
І примирити у родині теж.
Вгощати сиром, маслом...ну а з булки
Видумувати смакоту без меж.
А про млинці давно легенди ходять,
Кому і хто готує їх в цей час...
Смакуйте всі підряд...ні, не зашкодять,
Чекають вони, вірте, саме вас.
Колись до посту прибирали душу,
А тілу готуватись теж був шанс.
У скринях душ традицій суть бабусі
Віками берегли, мабуть, для нас.
Чому ж у нас є стільки одговірок
Про їжу, працю, нерви...ну, про все...
Чи думав зтось із нас, ЩО може віра...
ВОНА спасала всіх...І нас спасе.
Вже й Масляна в домівку завітала -
І ва́ги віртуальні нам дає...
Для щастя нам потрібно зовсім мало:
Зі Всесвіту вертаємо СВОЄ...[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2016
автор: zazemlena