́Ношу в собі голос того юнака,
Що відійшов від тебе засмучений
Бо часто відходжу, блукаю
І смуток спадає вологим пухнастим туманом
На сонце Твоє…
Та голос тих тих, що повертаються
до Єрусалиму стає голоснішим
Голос, що додому повертається,
Як луна вертається до того,
Хто слово мовив
У тиші предвічній
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649594
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.03.2016
автор: Merian