Крізь подих вітру,
Шелест верболозу,
Через поля,
Через гілля бліде,
Іде весна
І з нею тихі грози,
І вся надія в те
Що смерть піде.
Вже скоро світ
Охопить
Радісне зітхання,
І паростки
Проб"ються із ріллі.
А в серці зморенім
Промінчик сподівання -
І може й ми колисть
піднімемось з землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649588
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2016
автор: Руслан Лиськов