Ми знов зустрінемось , як вишня зацвіте
Своїм пахучим ,ніжним снігоцвітом . . .
Ти щось розкажеш ... посміхнусь на те . . .
І будемо радіти , ніби діти !
І затремтить , і заспіва душа ізнов
На звук отой Мелодії Дитинства !
Це ще – лиш подих . . .це ще – не любов ,
А може . . . ще й – багаття заіскриться ?
Й гірких не буде з нами більше дум . . .
І віриться – здійсняться мрії скоро . . .
Чому ж в твоїх очах – васильків сум ,
Коли нас обійма вишневе море ?
06 .03. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)