Ще зареве Ревучий

Мовчить  Дніпро,  
чайки  ячать…
Не  чуємо  Ревуча.
Чи  то  зневірились,
чи  сплять…
Боги  словян  на  кручах.

Тарасе,  де  ти?
озовись…
Проснинися  наш  Пророче.
Нам  древніх  богів
наверни…
Бо  в  грудях  вже  клекоче.

Юдейський  бог
в  нас  віру  вкрав…
І  душі  покалічив.
В  нещасних  розум  
 відібрав…
Не  рідний  бо  ж,  а  відчим.

Щоб  як  колись    згуде  
Дніпро…
хай  зареве  Ревучий.
Підніме  хвилю
на  крило…
Й  розбудить  нас  Сивучий!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649479
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.03.2016
автор: Дід Миколай