[b][i]Bonsoir[/i][/b], принце! Прекрасний… Чарівний…
[u]Я знаю, що почерк мій трохи кривий.
[/u]
І стиль мій манірний. Доволі сумнівний.
Ох, як же боюся порожніх надій…
Цей лист – точно дивний, та Ви будьте милі
Про [u]сльози та [/u]плями не думайте, втім
Слова тут сміливі, напевно, безсиллі.
Пробачте за щирість нездійснених мрій.
В голові хаос. Так важко почати.
[u]Від Вашого імені голос тремтить.[/u]
[u]
В безмежжі пірнати… [/u]Ви маєте знати
Про те, що у Ваших очах є блакить.
Вона така синя. І ніжна, мов з неба
Узята прямісінько просто для Вас.
В ній радість липнева – твоя королева.
Вона показалась колись лише раз…
Мені так здавалось, що світить назавжди
Для мене промінчик тепла й простоти.
Та радість злітавши, примарою ставши,
[u]Не скаже звичайного слова: «прости.[/u]
Прекрасна блакить… Повернися будь ласка.
Скасуй весь свій норов і силу хвилин.
Ба, знаю напевно, поразка – ця маска.
Та просто нестерпний увесь довгий плин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2016
автор: _Sensate-Jane_