Я покличу тебе із весни,
Де лазурного неба пастель...
Лине в сни, у розвеснені сни,
Та мелодія - віолончель...
Ринуть звуки мінорно-ясні:
Подих легшає, тане печаль...
Я покличу тебе із весни -
З ностальгії стрічань і прощань.
Від ігристого жару чуттів,
Із тієї шальної весни,
В легкім човнику згадок - без слів -
Ти приплинь у резвеснені сни...
У туманах сумує весна,
Хоч проміниться неба пастель...
Хай зіграє про молодість нам
Ту мелодію віолончель...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649392
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.03.2016
автор: Світла (Імашева Світлана)