Двадцять!
Я, пройнятий кризою людства,
розтоптаний чоботом,
мовчки лежу у канаві.
Двадцять!
Підвестись несила,
ще й стогне поранений мозок.
Двадцять!
Зашилась віра і мова
І більше нічого.
Двадцять,
Мені ж тільки двадцять,
А що буде далі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64935
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2008
автор: W.R.