В волошковім полі дві зустрілись долі,
І не можуть двоє відвести очей.
І синіють очі, як волошки в полі,
Світять зорянисто зірками ночей.
Коли жайвір в небо підніметься зрання,
А роса волошкам вимиє лице.
Двом щасливим долям зацвіте кохання
І його освітить сонце промінцем.
Пізньою весною волошкове поле,
Набирає колір, як небесна синь,
В синім-синім полі об’єднались долі,
Поле ж заховає тайну до святинь…
Волошкове поле й сині-сині очі,
Об’єднались в полі краплями роси.
І сіяють зорі, і сміються ночі,
Волошкове поле світить для краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2016
автор: Віталій Назарук