Так, як зорі далеко від Землі,
Між нами безмежжя морів і степів.
І коли знайдеш додому дорогу,
Знай! Чекатиму тебе я біля порогу.
А ти вже й не думай повертатись назад,
У ту безвихідь, у той азарт.
Там немає правил і чітких меж,
Шкода, що я не з тобою теж.
І, можливо, колись дійде до тебе лист,
Де написано, як ми колись,
Жили і палко любились...
Як мріяли про затишок у домі,
Багато діточок у дво́рі...
Ти, повернися, не барись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2016
автор: Лелітка