Давай втечемо від усіх?
І здійсним заповітні мрії..
Завжди я танула в руках твоїх,
На тебе покладала всі надії.
Давай почнемо знову все?
І зробимо можливим неможливе.
Я попрошу лише одне:
Давай забудемо усе жахливе..
Це що, кінець? Кінець - це ж ще не вихід,
Бо за своїм потрібно йти!
Труна і смерть-ось це безвихідь.
Тож можем шанс ще віднайти.
Та ні.. Не змушую..Борюсь.
А ти щасливим будь...Кохаю.
Я зі слізьми ще не здаюсь.
Тебе назад завжди чекаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2016
автор: kristina_igorivna