[b]Ми молили простити їм
Всі гріхи, що тримають ду́ші...
Всім усопшим: батькам моїм,
Всім від роду,
у царство небесне йдучим.
І молитва увись неслась
Крізь печалі і сліз тумани...
Погляд щиро шукав Іпостась,
Щоб гріхи всім простив
й відчинив у рай браму.
Я молилась все за батьків...
Поруч мами від туги млііли...
Війна нагло забрала синів -
І їх душі безсмертні
ввись орлами злетіли...
Була світлою ця субота...
Тиха радість свічок над хлібом...
І цілунок хреста був, мов дотик
Таємниць вічних,
схоронених німбом...[color="#0033ff"][/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2016
автор: zazemlena