Ми не вмієм кричати: ура!
Нам набридло казати всім: ні!
Ми не бачили жаху війни,
То чому в багатьох із нас
немає душі?
З приймача долунає попса,
А в селі догниває життя.
Ми вивчали українські пісні,
Але чому в багатьох із нас
намає душі?
Я дивлюсь у обличчя пусті.
Без горілки вони сумні.
А мені кажуть: Що до того тобі?
Скажіть, чому в багатьох із нас
немає душі?
Наші діти не читають книжок.
Ми гадаємо, залишимось всі
Вічно п'яні і завжди молоді;
Бачу я, в багатьох із нас
немає душі.
Ми живем сьогоднішнім днем.
Наші мізки полонив Інтернет.
Ми нашу мову засмітили самі.
І не лишилось в грудях
вільного місця душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64908
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2008
автор: W.R.