На стежці до серця спинився, мій друже,
І пісня весни, що і їй не байдуже,-
Де ходить кохання ,- де спить, де ночує,
Усе ця красуня і бачить і чує
Ти хочеш кохання, його дарувати ?
Є право на щастя, аби його мати,
Є право на радість - без сліз, без страждання,
На чисте і ніжне , без зради, кохання
А я- на порозі солодкої муки,
Боюсь самоти і страшної розлуки...
Стисни мене міцно в обіймах своїх...
На диво, солодко-медовий той гріх
А я-на порозі свойого сумління,
Що душу спіка аж до дна, безотління
Хай біль і сльоза вже тепер не торкнеться
На стежці до серця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова