Одвічний Київ непривітним снігом зустрічає,
Мете, січе, під ноги стелить крижані калюжі.
Юрба яка нікого і ніщо не помічає,
Обличчя сірі, погляди пусті й байдужі.
Метро-пітон ковтає всіх без перебору,
Зникають в череві вологі парасолі.
Хто вниз тече, хто шкрябається вгору,
У відповідності до заданоі кимось мовчазноі ролі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2016
автор: Вадим Кравець