Полий вином ігристим дикий шал,
Згадай, як спрагло стиглий колос просить
В останню мить... ось-ось впадуть покоси,
Змете бажань очікування вал.
Жагу пекучу випий, урожай -
На землю щирим золотом, зернини
Впадуть в останні болісні хвилини,
Стернею душу в кров, - та не зважай.
Злітають бризки, вирвавшись із пут
У білопінній шапці без упину,
Так трепетно торуючи стежину,
Шукаючи благословенний трут.
Полий вином ігристим дикий шал,
Розлий запал, як феєричну казку.
Байдужості зніми останню маску, -
Прокинулась від сну твоя душа.
04.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2016
автор: Лина Лу