Сніг пішов. Легесенькі ангелики,
Наче порцелянові метелики,
Розкидаюсь білі намистинки.
Вішають на віти павутинки
З крапельок прозорих діамантів.
А вітри – веселі музиканти,
Грають на сопілочках чарівних.
Але час – іде Весна-царівна.
І на білій стежці її кроки
Залишають танучи потоки.
А за ними проліски тендітні
Поспішають привітати в квітні
Ліс, який відтанув та зігрівся.
Взимку він від холоду втомився.
Скучив за веселими пташки,
Теплими весняними казками.
Сніг іде, та дуже швидко тане –
Тане і зимова порцеляна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648853
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2016
автор: Наталі Рибальська