***
Триликий день оглядає вершини
Сміється розкуто на кутні зуби
В структурі дерев зганяє поспіх
об’ємами світлотіні
Світанок дощем, а полудень вітром
розстелить печальну дорогу на вечір
де чаплі кричатимуть тихо і тоскно
і питимуть з синіх келихів осінь
Так просто: в коліс не виростуть крила
з бруківки не виросте раптом соняшник…
День учорашній всміхається холодно,
краплини дощу одягаються в біле.
Триликий день книгу сонця розгорне
поставить печать на останній сторінці
Сьогодні вмирати. Останній погляд:
Краплини дощу одягаються в чорне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648682
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.03.2016
автор: Merian